Нещодавно в рамках дисципліни «Системи менеджменту безпечності ХП» відбулася надзвичайно цікава зустріч магістрантів освітньої програми «Технологічна експертиза та безпека харчової продукції» першого року навчання з фахівцем з харчової безпечності, головою правління Асоціації з інтеграції НАССР Владиславом Веремеєнком. Обговорювали тему «Харчові фальсифікації та навмисне забруднення: TACCP і VACCP як продовження НАССР».
Спікер з перших хвилин повністю перевернув погляд аудиторії на тему безпеки продуктів, наголошуючи, що НАССР захищає нас від помилок і випадковостей, але абсолютно беззахисний проти людського умислу. Фахівець дуже влучно й цікаво розклав усе по поличках, пояснивши, чому стандартного НАССР на підприємствах сьогодні вже замало:
- Звичайний НАССР – це про випадкові ризики (техніка підвела, людський фактор, бактерія розмножилася).
- TACCP (Food Defense) – це вже про психологію і саботаж. Тут ідеться про захист від тих, хто хоче навмисно нашкодити здоров’ю споживачів або знищити репутацію компанії (наприклад, ображений звільнений працівник чи конкуренти).
- VACCP (Food Fraud) – це чисто про мотив легких грошей. Як замінити дорогу сировину дешевою, розбавити продукт чи підробити документи так, щоб ніхто не помітив.
Слухачів вразило те, наскільки змінився сам підхід до аналізу ризиків. Якщо в НАССР ми рахуємо ймовірність поломки чи зараження, то у TACCP і VACCP ми буквально мусимо «думати як зловмисник», наперед прораховувати наскільки наш продукт привабливий для підроблення. Наскільки легко сторонній людині (або працівнику) підійти до резервуара з сировиною? Чи контролюємо ми весь ланцюг постачальників?
Майбутнім магістрам окремо запам'яталася думка спікера про те, що розроблення таких систем – це робота не лише відділу якості. Сюди обов’язково мають залучатися служба безпеки, HR (бо розчарований співробітник – це величезний ризик!), відділ закупівель та IT-відділ.
Головний висновок після зустрічі: TACCP і VACCP – це не додаткова бюрократія, а логічна й життєво необхідна еволюція НАССР. У сучасному світі, де шахрайство з продуктами вимірюється мільярдами доларів, ігнорувати ці системи – це величезний ризик для будь-якого виробника. Здобувачі освіти цю зустріч залишили з чітким розумінням, що з метою виготовлення безпечної для споживача та навколишнього середовища продукції на підприємствах терміново потрібно переглянути свої підходи до оцінювання вразливостей.