Н У Х Т

Романюта Андрій Вікторович
(03.11.1996 - 03.02.2024)

Романюта Андрій Вікторович <br />(03.11.1996 - 03.02.2024)
Герої не вмирають...
випускник НУХТ
Солдат, стрілець-санітар 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону. Захисник України
Нагороди:

Андрій Вікторович Романюта народився 3 листопада 1996 року в селі Олександрівка Гребінківського району Полтавської області.

З 2003 по 2012 рік навчався в Олександрівській загальноосвітній школі І–ІІ ступенів. Учителі та однокласники пам'ятають його як здібного, старанного та відповідального учня, який навчався на відмінно і завжди прагнув до нових знань.

У 2012 році вступив до Полтавського кооперативного коледжу, який успішно закінчив у 2016 році. Продовжив навчання у Національному університеті харчових технологій, де здобув вищу освіту та став випускником університету у 2020 році. Після завершення навчання працював у Києві, будував професійне майбутнє та планував мирне життя.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації змінило його життєвий шлях. У листопаді 2023 року Андрій добровільно став до лав Збройних Сил України, усвідомлюючи відповідальність за майбутнє своєї держави та свого народу.

Служив солдатом, стрільцем-санітаром 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону. Його військова спеціальність вимагала не лише витримки та мужності бійця штурмового підрозділу, а й уміння рятувати життя побратимів під вогнем противника. Стрілець-санітар одним із перших приходить на допомогу пораненим, надає домедичну допомогу та бере участь в евакуації військовослужбовців із поля бою.

На початку 2024 року Андрій виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку, який залишався одним із найважчих на всій лінії фронту. Після захоплення Бахмута російські війська намагалися розвинути наступ у напрямку Часового Яру, а українські захисники стримували ворога, не дозволяючи прорвати оборону.

Особливо запеклі бої точилися в районі села Іванівське. Щоденні артилерійські обстріли, удари авіації, атаки дронів та безперервні штурми перетворили цей населений пункт на один із ключових рубежів оборони України. Саме тут українські воїни ціною власного життя зупиняли просування російських військ та захищали підступи до Часового Яру.

3 лютого 2024 року поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області Андрій Романюта загинув у бою з ворогом, виборюючи цілісність своєї держави та мирне життя для українців. Певний час він вважався зниклим безвісти, а згодом родина отримала офіційне підтвердження його загибелі.

21 лютого 2024 року в рідному селі Олександрівка відбулося прощання із Захисником України. Односельці, друзі, побратими та рідні провели Андрія в останню путь біля будинку, де проживають його батьки.

Життя Андрія Романюти стало прикладом патріотизму, відповідальності та самопожертви. Він належав до покоління молодих українців, які у вирішальний для країни час стали на захист свободи, незалежності та права свого народу жити на власній землі.

Світла пам'ять про Андрія Вікторовича Романюту назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів, викладачів і випускників Національного університету харчових технологій та всіх, хто шанує подвиг Захисників України.

Вічна пам’ять Герою-захиснику!