Н У Х Т

Даценко Роман Сергійович
(18.02.1988 - 13.11.2024)

Даценко Роман Сергійович <br />(18.02.1988 - 13.11.2024)
Герої не вмирають...
випускник НУХТ
Оператор відділення безпілотних авіаційних комплексів загону спеціального призначення. Захисник України.
Нагороди:

Роман Даценко народився 18 лютого 1988 року у Черкасах. Дитинство та юність провів на Черкащині, закінчив школу в Ірклієві Чорнобаївського району. Після школи вступив до Національного університету харчових технологій, де здобув спеціальність «Технологія жирів та жирозамінників», став частиною великої студентської родини та зберіг теплі зв’язки з університетом і друзями по навчанню.

До повномасштабної війни Роман жив звичайним мирним життям у рідних Черкасах. Працював у торговельній мережі ТОВ «Фокстрот», де щодня спілкувався з людьми, допомагав, консультував, був у постійному контакті з клієнтами. Йому щиро подобалося живе людське спілкування — він умів знаходити спільну мову з різними людьми, залишав по собі добрі враження та повагу. Близькі згадують його як відкриту, спокійну, відповідальну й дуже людяну людину, яка цінувала прості речі: родину, друзів, роботу, рідне місто.

Він не був професійним військовим у мирному житті. Роман був звичайною людиною, яка в найважчий момент свідомо обрала шлях захисту — своєї країни, свого дому, своїх близьких і майбутнього українських дітей.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Роман Сергійович став на захист держави у складі Збройних Сил України. Проходив службу оператором відділення безпілотних авіаційних комплексів загону спеціального призначення — однієї з найвідповідальніших і найважливіших військових спеціальностей сучасної війни.

Підрозділи БпЛА виконують складні бойові завдання: ведуть аеророзвідку, виявляють переміщення противника, допомагають координувати дії українських військових, коригують вогонь і забезпечують підрозділи оперативною інформацією прямо з поля бою. Це робота, яка щодня впливає на перебіг бойових дій і рятує життя побратимів.

Служба Романа проходила у районах активних бойових дій, де українські захисники тримали оборону в умовах постійних обстрілів, атак дронів і штурмових дій ворога. Це була щоденна робота під високим ризиком, у якій важливими є точність, витримка і взаємна довіра.

13 листопада 2024 року Роман Даценко трагічно загинув. Серце Воїна зупинилося, коли йому було лише 36 років.

Прощання із Захисником відбулося у Свято-Михайлівському гарнізонному храмі у Черкасах. Рідні, друзі, побратими та жителі Черкащини прийшли провести Романа в останню путь і віддати шану його життю та службі.

Романа Даценка вшанували і у Черкаській громаді. Міський голова міста Черкаси Анатолій Бондаренко зазначив: «Захисник Роман Даценко навіки залишиться у пам’яті рідних, як хоробрий та відважний Воїн». Громада Черкас і Черкащини схиляє голови у скорботі та береже світлу пам’ять про Романа Даценка — людину, яка жила серед нас, працювала, спілкувалася, будувала плани, і яка у вирішальний момент без вагань стала на захист України.

Для рідних він назавжди залишиться люблячим сином і близькою людиною. Для друзів і побратимів — надійним, спокійним і щирим чоловіком, на якого завжди можна було покластися. Для України — Захисником, який став на оборону держави, свого народу і майбутнього українських дітей.

Колектив Національного університету харчових технологій висловлює щирі співчуття родині, друзям і побратимам Романа Даценка. Він належав до людей, які в мирному житті працюють і розвивають свою країну, а в час випробувань без сумнівів стають на її захист.

Пам’ять про Романа Даценка назавжди залишиться у серцях рідних і друзів, побратимів і колег, випускників Національного університету харчових технологій та всіх, хто з повагою ставиться до подвигу українських захисників.

Вічна пам’ять Герою-захиснику України!