У часи незалежності України щороку 23 червня вулицями Луцька йде жалобна процесія. Це данина пам’яті розстріляним оперативниками УНКВС у Волинській області під мурами Луцької тюрми у 1941 році. Серед них – патріотично налаштована молодь, активісти ОУН, священнослужителі, представники інтелігенції. Після визволення Луцька у 1944 році могили розстріляних були зрівняні із землею та заасфальтовані.
Замовчування трагедії продовжувалось до 1991 року. І лише після здобуття Україною незалежності світ дізнався про жахіття 23-24 червня 1941 року на Волині. Весь біль і сум вилились у спогадах політв’язнів аби молоде покоління мало змогу відчути пережите горе та не забувало про світлі душі закатованих і вбитих радянським режимом українців.
У Музеї жертв тоталітарних режимів Волинського фахового коледжу НУХТ відбулася зустріч викладачів відділення туризму та готельної справи з племінницею розстріляного у Луцькій тюрмі Євгена Бородюка Галиною Зеленко. Вона поділилася спогадами про дядька та умовами життя своєї репресованої родини на засланні. Присутні ознайомилися з архівними документами, світлинами, особистими речами Є.М. Бородюка, представленими пані Галиною.
Також відбулися інформаційно-виховні години «Говорить пам’ять» зі здобувачами освіти груп ГРС-11, Т-11, ХТ-11, ХТ-12, Т-21, на яких були проведені паралелі між минулим і сьогоденням, згадані випускники коледжу, що загинули за єдність і незалежність України.
