Магістранти освітньої програми «Промислова та фармацевтична біотехнологія» в межах дисципліни «Новітні напрями у біотехнології та фармації» долучилися до науково-практичної конференції, присвяченої сучасним підходам до вдосконалення агрономічно важливих культур. Почесною гостею заходу стала Anete Borodušķe (University of Latvia), яка презентувала результати дослідження щодо генетичної трансформації багаторічного райграса (Lolium perenne) з використанням ектопічної експресії морфогенних регуляторів.
Райграс – одна з ключових кормових культур у Європі, проте його традиційне селекційне вдосконалення ускладнене через біологічні особливості – зокрема перехресне запилення та самонесумісність (типу S/Z), що робить практично неможливим отримання стабільних гомозиготних ліній звичними методами. Це сповільнює впровадження нових сортів із покращеними показниками урожайності, стійкості до стресу та хвороб.
Варто відзначити, що райграс – це також стратегічно важлива кормова культура і для України, особливо в північних, західних і центральних регіонах, де його вирощують як основну складову сінажів і пасовищ.
У своїй доповіді пані Аннет акцентувала увагу на використанні генетичної трансформації як альтернативного методу вдосконалення культури без потреби в самозапиленні. Особливу увагу було приділено використанню морфогенних регуляторів – генів, які відповідають за розвиток структур рослин, зокрема: WUSCHEL (WUS), що підтримує функцію стовбурових клітин; BBM (BABY BOOM), що стимулює ембріогенез і GRF-GIF комплекс, який сприяє проліферації клітин.
Ектопічна (тобто штучно індукована в нестандартних місцях) експресія цих генів дала змогу подолати так звану рефрактерність до культури тканин – одну з головних перешкод у трансформації злакових культур.
Варто відзначити високу практичну значущість представлених результатів, які відкривають перспективи для створення високопродуктивних сортів райграса, пристосованих до сучасних викликів сільського господарства та змін клімату.
Учасники конференції, серед яких були викладачі, аспіранти, магістрантии, молоді науковці, з великим зацікавленням долучилися до обговорення представлених підходів. Було відзначено, що використання таких стратегій може суттєво пришвидшити розроблення адаптивних кормових культур нового покоління, що є надзвичайно актуальним в умовах змін клімату, деградації ґрунтів і зростання попиту на біомасу.
Наші учасники щиро вдячні пані Anete Borodušķe за її натхненну доповідь, фахову дискусію, обмін досвідом і відкритість до співпраці. Окрему подяку магістранти висловлюють завідувачу кафедри біотехнології і мікробіології, професору Віктору Стабнікову за організацію цієї зустрічі та створення сприятливої атмосфери для професійного зростання молодих науковців.
