Начальник ремонтно-будівельної дільниці НУХТ
Жованик Андрій Євгенович народився 08 вересня 1975 року. Здобув освіту у середній загальноосвітній школі № 177 міста Києва. У 1997 році закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури.
Був одним із організаторів та ідейних натхненників історичного клубу «Холодний Яр». Учасник Революції на граніті (жовтень 1990 року), Помаранчевої революції, Революції Гідності.
У травні 2014 року вступив до лав 5 батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», у складі якого брав участь у захисті України під час антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
29 червня 2015 року під командуванням Андрія Жованика взято висоту 223 на Світлодарській дузі.
У 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роках брав участь в офіційних зборах резервістів у танкових військах, у десантно-штурмових військах тощо. Був командиром інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення в/ч А0281.
З 24 лютого 2022 року керував стримуванням противника на території Київщини, в напрямку н. п. Чорнобиль, у боях за н. п. Ізюм та його околиці у складі добровольчого підрозділу.
У складі ОДЧ «Карпатська Січ» перші бої прийняв в Ірпені Київської області, де керував утриманням об’їзної дороги Ірпінь–Київ до середини березня 2022 р. За пів року війни до дня загибелі встиг звільняти Київщину, Чернігівщину, Харківщину, Донеччину, пройшовши з боями більш як 1000 км.
Починаючи з 01 травня 2022 року по дату загибелі – командир 1 роти спеціального призначення 4 тактичної групи спеціального призначення 7 окремого центру спеціальних дій Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
У липні 2022 року брав безпосередню участь у відбитті сил противника в районі н.п. Соледар.
02 серпня 2022 року в районі проїзду до заводу Кнауф на околицях н.п. Соледар лейтенант Андрій Жованик загинув у прямому стрілецькому бою від кулі снайпера.
Андрій Жованик похований на центральній алеї Байкового кладовища Києва.
Вічна пам’ять Герою-захиснику!