Правдивість, повага, довіра, відповідальність, справедливість – це не просто складники явища, велично найменованого «Академічною Доброчесністю». Це найвищі чесноти суспільства у будь-який час. Особливо сьогодні, коли активний розвиток наук і технологій зумовлює появу нових і нових трендів – як у природничих і точних, так і у соціальних та гуманітарних науках. І дослідникові, надто ж молодому, буває складно утриматися від спокуси стати «співавтором» ученого-корифея, творця ґрунтовної теорії, а іноді й висловленої одним реченням плідної ідеї.
Літературні критики стверджують: сила художнього твору – у тому, що, почувши чи прочитавши його, мимоволі ловиш себе на думці: «І чому це написав/написала не я?». Справді, можна енергійно обдумувати якусь тему, виносити з неї певні, на перший погляд, власні висновки – а виявиться, що її започаткував хтось інший, а послідовники лише розвивають. Але вносячи у стару тему нові рисочки, помічені лише його допитливим оком, молодий науковець і сам прилучається до співтворчості з попередниками.
Саме цим аспектам був присвячений традиційний в нашому університеті тиждень академічної доброчесності, який тривав цього року 4-8 вересня. Не лишився осторонь і колектив кафедри іноземних мов професійного спрямування. Зокрема, лекторка дисципліни «Іноземна мова: практичні навички наукової комунікації», професорка Наталія Науменко зазначеній проблемі присвятила лекцію, прочитану трьом різним потокам магістрантів – здобувачам денної та заочної форм Навчально-наукового інституту харчових технологій і факультету біотехнології та екологічного контролю; у межах навчальних дисциплін «Іноземна мова для академічного та професійного спілкування», «Іноземна мова за професійним спрямуванням» викладачки Галина Лук’янець, Людмила Юрчук, Інна Форостюк, Ольга Нежива, Анна Бойко, Юлія Ткачук організували практичні заняття у формі наукових дискусій – із доповідями, презентаціями та їх обговоренням.
Окрім цього, старша викладачка Катерина Рудницька у роботі зі здобувачами 4 курсу факультету готельно-ресторанного та туристичного бізнесу доцільно поєднала приписи щодо академічної доброчесності з новітніми інформаційними технологіями – обговорила основні види плагіату, зокрема Clone, Remix, 404 Error, Ctrl+C, Find-Replace, Re-Tweet та проаналізувала їх приклади у студентських роботах.
Предметом обговорення в аудиторіях закономірно стали «зваби» штучного інтелекту як активного помічника сучасних молодих науковців і способи їм протистояти.
Завдяки проведеним заходам, учасники освітнього процесу дійшли спільного висновку у формуванні стратегії уникнення плагіату:
1. Плануймо дослідження завчасно, це дозволить уникнути помилок через недбалість. Не забуваємо редагувати матеріали, перекладені за допомогою Google-перекладача та інших видів програмного забезпечення, аби уникнути плутанини у вживанні «каверзних» слів.
2. Зберігаймо всі джерела інформації, якими користуємося у ході дослідження.
3. Тримаймо власні напрацювання і цитати в окремих файлах або нотатниках. Іншими словами, складаймо власне наукове портфоліо, котре дуже придасться під час вступу до аспірантури.
4. Відразу ставмо повне посилання на використане у роботі джерело (якщо це сайт, укажіть дату доступу). І користуємося чинним стандартом ДСТУ 8302:2015 або АРА-стилем, залежно від порад наукового керівника.
5. Якщо включений до роботи матеріал перефразовано, то посилання на першотвір має бути вказано обов’язково.
6. Щоб уникнути самоплагіату, посилаймося на власний матеріал, що був раніше опублікований: тези, статті в журналах…
7. Перевіряймо роботу за допомогою спеціальної програми для виявлення плагіату (це дасть змогу не лише уникнути плагіату, а й шаблонних фраз). Такою програмою може бути як звичний для нашої університетської практики Unicheck, так і більш універсальна польська StrikePlagiarism, що нею сьогодні користуються переважна більшість українських наукових видань.
Восьма біблійна заповідь «Не укради», або англійською «Thou shalt not steal», лишалася й лишається актуальною і в повсякденні, і в науковій практиці. Нехай наукова ідея – не матеріальна, але її крадіжка – такий само не гідний науковця вчинок. У дотриманні правил академічної доброчесності, у повазі до цитованого наукового твору та його автора відбивається філософія сучасного освітнього процесу (зокрема і в Україні), ключовим принципом якого є співтворчість. Завдяки власному творчому підходові до кожного предмета та явища викладач неодмінно надихає свого здобувача формувати власні наукові ідеї та постулати, причому настільки місткі й подеколи сильні, що молодому науковцеві уже немає потреби займатися небезпечним плагіатом…
Відтак вагомою стає роль наукового керівництва, індивідуальний стиль наукового мислення здобувача, культура унікальної, неповторної педагогічної дії Майстра – як викладача, так і студента. Воістину справедливим є твердження: що більш індивідуальна творча сила та її продукт, то вищий освітньо-науковий рівень і багатша культура Української держави, зокрема на нинішньому етапі розвитку.
