11 листопада 2026 року на кафедрі економіки і права відбулася гостьова лекція «Фінансування відновлення України: від бюджетних програм до трекера прогалин». Лекторкою виступила професорка Любов Жарова, яка представляє Wyższa Szkoła Ekonomiczno-Humanistyczna (Бельсько-Бяла, Польща). До заходу долучилися здобувачі всіх рівнів вищої освіти («бакалавр», «магістр» і «доктор філософії») всіх спеціальностей, а також викладачі Навчально-наукового інституту економіки і управління.
Лекторка побудувала розмову навколо чотирьох запитань: скільки коштів потрібно на відновлення і як цю потребу рахують; звідки беруться гроші; як відрізнити обіцянку від реального фінансування; що з усього цього випливає для довкілля.
Як джерела фінансування Любов Жарова розглянула державний бюджет, державні програми, кошти Європейського Союзу, донорів і бізнесу. Перше джерело вона показала на прикладі Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році. Слухачі дізналися, звідки фонд отримав понад 61 млрд грн і на що їх спрямували: захист енергетики, субвенції громадам, магістральні водогони, програма «єВідновлення», житло для ВПО тощо. Лекторка звернула увагу, що видатки фонду можна перевірити у відкритому датасеті. Окремо вона розповіла про інструмент ЄС Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро і його три «опори»: пряму підтримку держбюджету, гарантії та гранти для інвесторів через банки розвитку, а також експертну допомогу для реформ і підтримку громад.
Ключовим поняттям лекції стали чотири статуси грошей: потреба, обіцянка, укладена угода й фактична виплата. «Прогалину закривають лише статуси 3 і 4. Обіцянка – це ще прогалина», – наголосила лекторка.
Студенти також дізналися про п'ять типових пасток у розмовах про гроші:
- подвійний рахунок, коли той самий проєкт враховують і в програмі, і в системі DREAM;
- змішування гривень і євро або цін різних років без перерахунку;
- облік обіцянки як забезпеченого фінансування;
- сприйняття кредиту як гранту, хоча кредит створює борг;
- цифри без джерела, які неможливо перевірити.
Окрему частину лекції присвятили довкіллю. За даними цифрової екосистеми DREAM, це один із найменших секторів відновлення: 227 проєктів, тоді як в освіті й науці їх понад 7 тисяч. Принаймні 20% інвестицій Плану України мають бути «зеленими», а потреби у водопостачанні й санітарії лише за рік зросли на 55,4%. Водночас відновлення ґрунтів і природно-заповідного фонду досі не має окремого джерела фінансування. Лекторка назвала це найбільшою «екологічною» прогалиною.
Завершилася лекція відкритими запитаннями: хто фінансуватиме відновлення природи, поки компенсація від росії ще не надійшла; як поєднати відкритість даних і безпеку критичної інфраструктури; чи зможуть громади покрити свою частку витрат. Учасники активно долучилися до дискусії.
Дякуємо професорці Любові Жаровій за глибоку й актуальну лекцію та сподіваємося на подальшу співпрацю!