Після осіннього семестру родина наукового гуртка «Biotech» кафедри біотехнології і мікробіології завжди поповнюється новими, талановитими студентами-біотехнологами. Хоч цьогорічне поповнення й не велике, але юним науковцям вже є чим похвалитися.
Студентка групи БТ-3-1 Валентина Жданюк розпочала свій науковий шлях в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного (науковий керівник – д.б.н., професор Тетяна Пирог). На базі Інституту разом із Наталією Клименко студентка досліджує можливість синтезу комплексу поверхнево-активних речовин (ПАР) і фітогормонів шляхом культивування Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241. Здатність цього штаму-продуцента до синтезу комплексу сполук дає можливість їх використовувати в сільському господарстві для підвищення врожайності культур (за рахунок фітогормонів) та боротьби з фітопатогенами (антимікробні властивості ПАР). От так, видимий лише під мікроскопом організм, здатний синтезувати такі важливі сполуки і це – дуже цікаво. Науковець уже засвоїла методи екстракції, тонкошарової хроматографії, визначення мінімальної інгібуючої концентрації ПАР і це ще далеко не весь перелік того, чому слід навчитись для подальшої цікавої і корисної роботи.
Наступні новоспечені науковці – студентки групи БТ-3-2 Дар’я Жалюк і Олена Бахтій (науковий керівник – д.б.н., професор Тетяна Пирог) досліджують синергізм антимікробної активності мікробних ПАР Acinetobacter calcoaceticus IМВ В-7241 і Rhodococcus erythropolis IМВ Ас-5017 із антифунгальними (протигрибковими) та антимікробними лікарськими препаратами. Дівчата зазначають, що зараз на ринку можна знайти безліч антибіотиків, однак їх ефективність обмежена швидким поширенням резистентних мікроорганізмів. Вони ж вивчають можливість прояву синергізму між антибіотиками та ПАР, коли суміш сполук є ефективнішою, ніж кожна з них окремо, при цьому зменшується концентрація антибіотику у суміші, збільшується його ефективність і практично унеможливлює виникнення стійких форм мікроорганізмів. Зазначимо, що подібні дослідження є досить новими у світовій науці, а наші студентки, у свою чергу, не відстають від наукових трендів і вже мають перші напрацювання.
Не менш захоплююча історія науковця-початківця, студентки групи БТ-3-1 Аріни Сарницької (науковий керівник – д.т.н., професор Віктор Стабніков). Вона досліджує уреазну активність у насінні рослин, що займає важливе місце у геоінженерії, геоекологічній інженерії та будівельній біотехнології, адже саме ці напрямки науки займаються розробленням і впровадженням біоцементації – процесу, в якому мікроорганізми та суміші солей використовуються як замінники цементу.
Мікроорганізми, які є основою біоцементу, продукують фермент уреазу, який розщеплює сечовину, таким чином утворюючи суміш солей – ще один важливий компонент біоцементу. Оскільки метод, заснований на використанні мікроорганізмів, має ряд недоліків, керівником наукової роботи було запропоноване дослідження уреазної активності у рослин. З літературних джерел відомо, що рослинна уреаза має ряд переваг у карбонатній цементації порівняно з мікробною, отож метою роботи є дослідження активності у представників обох царств живої природи.
І на завершення історія студента групи БТ-3-1 Валентина Подолянчука, який виконує наукову роботу під керівництвом к.т.н., доцента Вікторії Красінько. Його наукова робота присвячена вивченню біотехнологічного потенціалу мікроміцетів для можливого використання їх у природоохоронних технологіях. Наразі об’єктом уваги молодого науковця є гриб Aspergillus oryzae, який відомий як продуцент багатьох біологічно активних речовин, зокрема ферменту глюкоамілази. Перші результати культивування цього гриба на післяспиртовій зерновій барді дозволили зрозуміти, що можна заощадити на процесі стерилізації! Гриб Aspergillus oryzae краще росте на нестерильній барді, ніж на стерильній. Це явище студент планує ретельно дослідити.
Бажаємо натхнення, терпіння і цікавих наукових досягнень науковцям-новачкам!
