5 грудня поціновувачів студентської творчості вітав мистецький колектив Навчально-наукового інституту харчових технологій, який представив на суд глядача виставу «Дисидент».
Про вибір, страх і прагнення зламати систему багато сказано, написано й зіграно. І ось ще один роздум щодо питань, що постають перед кожним час від часу. Як упораються з цією непростою для сценічного втілення темою артисти Інституту, хотілося побачити багатьом, тож актова зала університету зібрала і проректорів, і керівництво навчально-наукових підрозділів, і студентів, і гостей з інших інститутів і факультетів. А ще підтримати митців прийшли їх близькі й друзі.
Вистава розпочалася, і перше, що побачив і почув заінтригований глядач – затемнена сцена і плач немовляти. Та ось темрява поволі відступає і присутні спостерігають пластичний номер «Народження людини». Далі з розвитку сюжету стає зрозуміло, що дія відбувається у суспільстві, де править канцлер, який дає співгромадянам лише одне право в житті і лише один раз – обрати фракцію, в якій людина буде перебувати до кінця днів своїх, і правилам якої повинна підпорядковуватися. Канцлер ділить людей не за рівнем достатку, як його попередники, а за стилем життя, і фракцій у цьому суспільстві четверо – песимістів, оптимістів, хіпі і безладу. Кожна з фракцій презентує себе, аби нові люди могли зробити вибір. І все б нічого, та серед новачків є дівчина Емма, яка не згодна з таким укладом – вона вважає, що у людини має бути право вибору, що людина може носити одяг, який схоче, мати домашніх тварин і проявляти свої емоції. Дівчина намагається залучити на свій бік голів фракцій, щоб зробити всіх щасливішими й вільними. Першим відкликається Алекс – голова фракції безладу. Виявляється, у душі він також невдоволений тим, як доводиться жити, до того ж Емма йому сподобалася. Удвох вони шукають союзників. А тим часом помічниця Алекса по фракції Кріс дізнається про їх дії й страшно розлючується. Адже вона десять років намагалася привернути увагу Алекса і все марно, а тут якась шмаркачка зробила це без будь-яких зусиль. Кріс вирішує мстити. Вона з помічниками захоплює Емму і Алекса і перебирає на себе повноваження канцлера. І все ж узурпаторка прагне зрозуміти, як Еммі вдалося так змінити Алекса. Й та відкриває їй очі – Алекс не змінився, він завжди і був таким, просто змушував себе підлаштовуватися під систему. Так само як Боб, Біба і Боба – голови фракції хіпі.
Світло на сцені гасне, й якийсь час стоїть тиша, а далі світло спалахує, і всі герої стоять на сцені в ряд, міцно обійнявшись. Кінцівка у вистави вийшла відкритою – митці зумисно не стали ставити крапку, давши глядачеві можливість поміркувати, зробити свої висновки й дофантазувати можливі варіанти розвитку подій й закінчення історії.
Напрочуд переконливу, емоційну й місцями щемливу акторську гру органічно доповнили чудові вокальні партії й драйвова хореографія. А завершив вечір гімн Навчально-наукового інституту харчових технологій.
