У весняному семестрі у майбутніх докторів філософії передбачена педагогічна практика, яка відіграє ключову роль у їхньому професійному розвитку. Цей вид практики дозволяє їм не лише закріпити здобуті знання і вміння, але й відчути себе частиною академічного середовища, показати свої організаторські та комунікаційні навички. Педагогічна практика складається з пасивної та активної частини. Під час активної практики виявляються та закріплюються викладацькі здібності аспіранта, відпрацьовуються навички самостійного ведення різного роду занять зі здобувачами освіти з урахуванням сучасних технологій навчання. Цей вид практики включає проведення лекцій, лабораторних, практичних занять; консультацій тощо.
Тож здобувач PhD першого року навчання за освітньо-науковою програмою «Біотехнологія» Павло Голубєв, науковим керівником якого є доцентка кафедри біотехнології і мікробіології Оксана Скроцька, прочитав лекцію з дисципліни «Нанобіотехнології» для магістрантів освітньо-професійної програми «Промислова та фармацевтична біотехнологія» денної та заочної форм навчання.
Лекція була присвячена методам контролю структурних і хімічних характеристик наноматеріалів: інфрачервоній та оптичній спектрофотометрії, рентгеноструктурному аналізу, методам мікроскопії високої роздільної здатності та іншим. Спектрофотометричні методи – найпростіші для виконання, але дуже інформативні для дослідника. Оптична спектрофотометрія в ультрафіолетовому та видимому діапазонах полягає у вимірюванні поглинання світла зразком та аналізі змін у спектрі, що виникають внаслідок цього поглинання для отримання інформації про властивості та склад досліджуваного зразка. Інфрачервона спектрофотометрія дозволяє встановити наявність певних молекулярних груп у структурі наноматеріалів завдяки поглинанню ІЧ-променів молекулами зразка з певними частотами, що відповідають їхнім вібраційним та коливальним рухам. Дифракційні методи та методи розсіювання дозволяють визначити інші структурні властивості: так рентгеноструктурний аналіз дає інформацію про кристалічні структури у складі наноматеріалів завдяки заломленню рентгенівських променів, а лазерна дифракція та динамічне світлорозсіювання дозволяють одержати інформацію про розподіл розмірів наночастинок. Методи електронної та атомно-силової мікроскопії дозволяють побачити об’єкти значно менші за довжину хвилі видимого світла. Сучасні атомно-силові мікроскопи фіксують навіть хімічні зв’язки між атомами.
При підготовці лекційного матеріалу аспірант керувався принципами простого пояснення складних фізичних явищ, що лежать в основі методів для дослідження наноматеріалів та використовував ілюстративний матеріал під час презентації. Готуючи лекцію, він згадував своє навчання за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія» у бакалавраті та магістратурі НУХТ. Саме це допомогло подивитися на свою роботу з точки зору слухача і дещо вдосконалити лекційний матеріал. Лекція була прочитана з використанням дистанційних технологій, здобувачі уважно слухали новий матеріал і активно задавали питання, пов’язані з темою заняття. Відкрите спілкування з магістрантами надало доповідачеві відчуття важливості викладацької роботи і наснагу для проведення наступних занять.
