Шлях кави від зерна до чашки дослідили здобувачі освітньо-професійних програм «Прикладна механіка» та «Робототехнічні комплекси пакувальних виробництв» (спеціальність G9 «Прикладна механіка») і викладачі кафедри мехатроніки та пакувальної техніки на гостьовій лекції стейкхолдера, бренд-менеджера ТОВ «ЕСПРЕСІОНІСТИ ПАРТНЕРШІП» (Coffeemachines.PRO) Антона Голубкова, занурившись разом із фахівцем у світ кави і упаковки.
Гостьова лекція «Від зерна до чашки: як технології пакування та екстракції впливають на смак кави» поєднала історію, технологію, мехатроніку та науку про смак, показавши здобувачам складність і багатовимірність сучасної кавової індустрії.
Лекція розпочалася з короткої, але дуже яскравої подорожі в історію – слухачі простежили шлях кави від єменських монахів і перших способів обсмаження на гарячому піску до сучасної культури еспресо й появи високотехнологічних кавових машин.
Плавно переходячи до інженерних аспектів, лектор пояснив, чому помел є фундаментом смаку. Ступінь розмелювання визначає органолептичний профіль напою: грубий помел дає кислотність і «трав’янисті» ноти, дрібний – гіркоту й терпкість, а справжній баланс – у правильно підібраному sweet spot. Студенти побачили, як саме інженерія помолу формує якість екстракції.
Окрема увага була приділена різниці між ножовими та жорновими кавомолками. Антон Голубков наочно продемонстрував, як нерівномірний помел («каміння») впливає на смак і чому жорна – пласкі чи конічні – забезпечують стабільність, однорідність і повторюваність результату. Це стало хорошим прикладом технічної логіки, зрозумілої студентам-механікам.
Далі слушно постало питання процесу екстракції як поєднання технології та мехатроніки. Смак кави визначається тріадою параметрів: температура – доза – тиск. Сучасна кавова машина – це високоточний мехатронний комплекс із PID-регулюванням, профілюванням тиску, багатобойлерними системами та стабільною конструкцією групи заварювання.
Цікавим інсайтом для аудиторії стало твердження, що «свіже» зерно не завжди є «смачним». Одразу після обсмаження кавові зерна виділяють великі обсяги CO₂, який виносить леткі ароматичні компоненти, роблячи смак нестабільним. Тільки після правильної дегазації та якісного пакування аромат формуються остаточно.
Також було зазначено, що пакування – це не обгортка, а складний об’єкт, який має захищати каву від кисню, світла, вологи та сторонніх запахів. Здобувачі освіти ознайомилися з бар'єрними пакувальними матеріалами.
Відзначили важливість використання в упаковці інженерного рішення – одностороннього клапана дегазації, який випускає CO₂, але не впускає O₂, запобігаючи здуттю пакета й окисленню ліпідів. Лектор також показав роль азотування та модифікованої атмосфери, які преміальні бренди застосовують для стабілізації смаку й подовження терміну зберігання продукту.
У розрізі професійного становлення для майбутніх фахівців важливим стало розуміння, що дистриб'юція якісної меленої кави та забезпечення її смаку – це комплексна інженерна задача, у якій взаємодіють одразу декілька критичних сфер: матеріалознавство (вибір правильних бар’єрних структур і властивостей пакувальних матеріалів); пакувальні матеріали (створення багатошарових і фольгованих рішень, стійких до зовнішніх факторів); технології пакування (дозування, фасування, дегазація, азотне промивання, герметизація); автоматизація контролю якості (сенсорні, вагові, газоаналізаторні та оптичні системи); професійні компетенції фахівця з обсмаження та помолу (правильне профілювання обсмаження, вибір ступеня помолу та контроль дегазації).
