18 лютого минула ювілейна дата – 70 років від дня народження Джеймса Мейса – американського історика, політолога, публіциста, професора університетів Мічигану, Гарварду, Колумбії, Іллінойсу та Києво-Могилянської академії, дослідника Голодомору в Україні, укладача доповіді Комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932-1933 років. Завдяки йому весь світ дізнався про геноцид проти українців, організований радянською владою. Він той, хто запалив свічку пам’яті Голодомору.
Народився Джеймс Мейс 18 лютого 1952 року в штаті Оклахома. Серед предків мав представників індіанського племені черокі. Його батько працював стрілочником. Ні він, ні мати Джеймса не закінчили середню школу. Але батьки хотіли дати синові університетську освіту, тому що бачили, як він прагне знань. Тож Мейс отримав гарну освіту. Більшу частину свого життя присвятив дослідженню однієї з найстрашніших трагедій нашої історії – Голодомору 1932-1933 років. Мейс визначив Голодомор саме як геноцид українського народу. Знав багатьох тих жертв поіменно, разом із колегами збирав усну історію. Ця жива історія зберігається в американській Конгресовій бібліотеці разом із томами друкованих свідчень. Копії книг і записів Джеймс Мейс передав українській Парламентській бібліотеці.
Мабуть, ця історія, болюча правда зріднила доктора Мейса з українцями. І він став її речником. «Ваші мертві вибрали мене», – так Джеймс Мейс назвав свою книгу.
Кафедра іноземних мов професійного спрямування не могла обійти увагою цю подію і провела захід на вшанування пам’яті Джеймса Мейса.
Ведучі свята, здобувачка освіти факультету біотехнології та екологічного контролю Олександра Савчук (група БТ-1-1) і здобувач освіти Навчально-наукового інституту харчових технологій Дмитро Турчин (група ТІ-1-9) розповіли про основні моменти його біографії та наукові досягнення. А здобувач освіти факультету готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Максим Драпак (група ТУ-2-10) і здобувачка освіти Навчально-наукового інституту харчових технологій Валерія Прокопенко (група ТІ-1-2) підготували інформативну презентацію.
Учасники заходу також переглянули уривки інтерв’ю з Іриною Фаріон про Джеймса Мейса. Далі всі мали змогу висловитися, обмінятися думками щодо ролі американця в українському суспільстві, який, не будучи етнічним українцем, так полюбив Україну, що її пам’ять і біль стали його власними.
На завершення, затамувавши подих, прослухали мелодію Мирослава Скорика «Пам’яті жертв Голодомору».
