17 квітня мистецький колектив Навчально-наукового інституту економіки і управління відновив одну з найулюбленіших традицій нашого університету – День інституту/факультету. Яскраві, сповнені гумору і несподіваних поворотів, насичені неперевершеним вокалом і феєричною хореографією масштабні постановки незмінно дарували прекрасний настрій і залишали незабутні спогади на все життя. Та ось вже чотири роки спочатку через пандемію, а потім через ворожу агресію проти нашої країни, актову залу університету не заповнювали глядачі, що з нетерпінням очікують на це неймовірне дійство. Так не має бути! – вирішили митці Навчально-наукового інституту економіки і управління й підготували виставу «Обираємо життя, а не мить».
Ми живемо в неймовірно складний і болісний час, тож нинішня вистава стала посвятою нашому сьогоденню, повернула в недалеке минуле, нагадала про святе й вічне, дала поштовх роздумам про місце кожного в ці тяжкі для крани часи.
Перед глядачами постала хроніка перших днів повномасштабного вторгнення. У центрі сюжету – група студентів у гуртожитку, їх дії, відчуття й переживання. Через призму їх сприйняття демонструються події й настрої суспільства – перші вибухи, дні й ночі в підвалах, спроби купити продукти й ліки, тривожні дзвінки рідних, намагання виїхати у безпечне місце, болісні новини, перебування в окупації, втрати… Далі гуртування, волонтерство, новини про перші перемоги й звільнені населені пункти, загальне піднесення… Потім спад, втома від постійної напруги, звикання, пошук винних і розпалювання конфліктів, «диванні» експерти й критики…
Студенти спостерігають, аналізують, шукають внутрішні опори і нові сенси там, де знавалося б, знайти їх неможливо.
Не обійшлося без нотки гумору, коли під час зустрічі в онлайні з викладачем приходить звістка про звільнення Херсона, і він терміново збирається туди їсти знамениті херсонські кавуни.
Варто згадати, що саме постановки колективу цього інституту ніколи не були простими – навіть казкові сюжети у викладі наших економістів і управлінців дивували багатосюжетністю фабули, філософськими відступами, мудрими настановами й завжди змушували замислитися. Тому, протягом усієї вистави на сцені присутня людина на колоні, а наприкінці з’являється ще й ворожка. Вони як спільні розум і совість нації, переймаються майбутнім народу і країни.
І остання розмова студентів у гуртожитку – обговорення новин, присоромлення критиків і головна думка – «…навіть у найстрашніші часи люди не втрачають надії. Вони борються за свою свободу, за свою землю, за своїх близьких. І кожен із нас може зробити бодай щось, щоб пришвидшити перемогу…».
У сюжетну лінія гармонійно впліталися вокальні партії – «Не твоя війна», «Червона калина», «Стефанія» «Третя рота», пісня про звільнення Херсону, «Тіні забутих предків», «Враже», «Не залишай мене одну» та хореографічні номери «Стійкість», «Русалоньки», флешмоби під пісні «Маршрутка» та «Відлік».
Завершили традиційно виконанням гімну інституту. Вдячні глядачі нагородили артистів шквалом аплодисментів. Від усіх присутніх митцям щиро подякував ректор університету Олександр Шевченко. Зокрема, він зазначив: «Світло обов’язково переможе темряву, і настане день, коли війна назавжди зникне з лиця землі. Пам’ятайте, хто ми є, ким були та будемо – незалежний народ, незалежної держави. Перемога за нами! Слава Україні!».
Зараз випускники інституту, що ще зовсім недавно дарували незабутні емоції на вечорах ННІ ЕіУ, зі зброєю в руках боронять нас від ворога. Цей вечір – на їх честь! Із нетерпінням чекаємо, коли вони повернуться з перемогою і вийдуть на сцену альма матер разом із новими поколіннями талановитих студентів київського харчового...
