У Всесвітній день здоров’я, 7 квітня 2025 року, відбулося традиційне засідання секції «Іноземні мови професійного спрямування» у межах щорічної, нині вже 91-ї Міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів НУХТ «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті». Під головуванням енергійної завідувачки кафедри іноземних мов професійного спрямування Галини Лук’янець виголошено та обговорено сім доповідей, тоді як у збірнику матеріалів конференції усі охочі матимуть нагоду ознайомитися з усіма 35-ма доповідями, виконаними традиційними для нашого «універу» іноземними мовами – англійською, німецькою, французькою.
Нині в освітній діяльності як викладачів, так і здобувачів вищої освіти невід’ємним помічником став ШІ. Тільки не екзотичне дерево, з плодів якого видобувають корисне масло. А штучний інтелект – той самий, про який мріяли ще батьки наших колег. Однак із текстів доповідей і презентацій, які їх супроводжували, на повен зріст поставала власна думка кожного доповідача – і першокурсника, і здобувача наукового ступеня кандидата наук.
Активно проявили себе аспіранти – технологи-харчовики Анатолій Лукащук (він запропонував слухачам «поласувати» корисним ягідним йогуртом) і Андрій Дмитрієв (утаємничив у принципи LEAN-виробництва із залученням штучного інтелекту), студенти старших курсів – майбутні технологи м’ясопереробних виробництв Максим Гнітько (його доповідь присвячена технології виготовлення снеків типу Jerky) та Михайло Чуприн (нове слово у приготуванні смачнющих «Мисливських» ковбасок), а також молода прорість – першокурсниці Марія Вахрушева (дослідження реакції Майяра, яку кожний споживач може спостерегти під час нагрівання цукру, приготування кави) та Катерина Федченко (прогнозувала розвиток сублімації як харчової технології майбутнього) і третьокурсник-біотехнолог Максим Клименко (розповів, як викладачеві та студентові можна подружитися зі штучним інтелектом). І з кожної теми студенти мали що сказати, на запитання відповідали впевнено, враження на викладачів кафедри справили чудове. Своєю чергою, педагоги усіляко сприяли перебігові наукової дискусії, внаслідок чого кожний неодмінно виніс для себе якусь нову інформацію.
Наприкінці засідання конкурсна комісія у складі Галини Лук’янець, Наталії Науменко, Лариси Яненко та Людмили Юрчук підбила підсумки та визначила авторів найкращих доповідей. Цьогоріч ними стали Анатолій Лукащук, Марія Вахрушева, Михайло Чуприн і Максим Клименко.
«Якби ти знав, як много важить слово», – писав Іван Франко. Як видно з роботи секції, направду багато важить слово – мовлене і писане, рідне та іноземне. Адже саме Слово було на початку всього, зокрема й на шляху інтеграції української науки у загальносвітовий простір.