Як і попередні три роки, нинішня осінь принесла всім адептам здорового харчування очікуване свято – IV Міжнародну науково-практичну конференцію «Здорове харчування від дитинства до довголіття: комплексний підхід, стан та перспективи».
Наукова спільнота України була представлена визначними фахівцями в галузі медицини, біотехнології, харчових технологій. Серед них – академік НАН України, д.т.н., професор, директор Інституту харчової біотехнологіі та геноміки НАНУ Ярослав Блюм, д.м.н., професорка кафедри гастроентерології дієтології та ендоскопії АПМО ім. Шупика Галина Анохіна, д.м.н., професорка, завідувачка лабораторії Інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ Марія Гуліч, к.м.н., доцентка НМУ ім. О.О. Богомольця, гастроентерологиня-дієтологиня ГО «Академія здорового харчування пацієнтів», членкиня Асоціації дієтологів України, фахівчиня клінік Verum, AKSIMED, Doctor&me Наталія Міхньова, д.м.н., професор, член-кореспондент НАМНУ, директор Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМНУ Борис Маньківський, д.т.н., професорка, завідувачка кафедри технології оздоровчих продуктів НУХТ, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки Галина Сімахіна, д.т.н., професорка, завідувачка кафедри технології молока і молочних продуктів нашого університету Галина Поліщук.
Не менш відомими особистостями були представлені виробничі галузі: генеральна директорка ТОВ «Фірма «ФАВОР» Раїса Михайлова, директорка з якості ТОВ «БЕЙКЕРІ ФУД ІНВЕСТМЕНТ» Юлія Горбаченко, начальниця науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» Ірина Левчук та інші шановані представники організацій і установ.
На особливу подяку від усіх учасників конференції заслуговують проректор з наукової роботи НУХТ Сергій Токарчук і голова Київського відділення Науково-технічного товариства харчової промисловості України Юрій Задніпряний – за умілу організацію цього наукового форуму, вдалий підбір доповідачів, увагу до всіх тих питань, які турбують і наукову спільноту, і пересічних громадян.
І, як завжди, теплу, доброзичливу, творчу атмосферу конференції започаткував ректор університету Олександр Шевченко, у вітальному слові якого поєднались короткі підсумки пройденого трирічного шляху, перспективи на майбутнє, концентрація на тих нових викликах, які ставить перед нами життя і які вирішувати всім, хто зібрався на нинішній конференції, і тим, хто уболіває за здоров’я наших співвітчизників.
У доповідях, що прозвучали на конференції, зазначено позитивні зрушення щодо взаємодії медиків і харчовиків, висловлено впевненість, що саме таке поєднання медицини, харчових технологій і виробництва харчової продукції є тією основою, на якій вирішується питання здоров’я нації.
Цілком логічно, що доповідачі до пріоритетів особливої ваги відносять проблеми харчування дітей, необхідність подальших досліджень щодо потреб маленького організму у харчових компонентах та енергії, щодо пошуку нових життєво важливих мінорних компонентів їжі, які б забезпечували необхідний фізичний і розумовий розвиток. Адже саме звідси починається ланцюжок здоров’я людини – від дитинства до довголіття.
Завідувачка кафедри технології оздоровчих продуктів Галина Сімахіна переконливо довела, що найбільш ефективним і швидким способом поліпшити структуру харчування населення усіх вікових категорій, зокрема ліквідувати дефіцит мікронутрієнтів, є створення комбінованих харчових раціонів, до яких обов’язково необхідно вводити оздоровчі продукти та дієтичні добавки широкого спектру дії. Це актуальна проблема сьогодення, зважаючи на сукупний вплив різних негативних чинників на організм людини, який різко посилився в умовах агресивної війни росії проти України.
Немає сумніву в тому, що проєкт «Здорове харчування від дитинства до довголіття: комплексний підхід, стан та перспективи» буде успішно реалізовано. Про це свідчить перелік найбільш відомих, авторитетних, причетних до даного напряму організацій і науковців, які склали оптимальний триєдиний нерозривний зв’язок «медицина – харчова наука – харчове виробництво», у якому кожна ланка зумовлює і забезпечує реалізацію інших.
Харчуванню належить винятково важлива роль у життєдіяльності організму людини. Особливо яскравим виявом цього стало оздоровче харчування, тренд якого з початку ХХІ століття міцно утримується на світовому ринку і набуває дедалі більшої популярності. Це не випадково. Світовий досвід показує, що таке харчування не лише сприяє, а й забезпечує як підтримання, так і збільшення потенціалу здоров’я, «кількості здоров’я», за висловом академіка Миколи Амосова, і може, тому воно й визначається як здорове харчування.
Якими вбачаються основні напрями виконання цього проєкту українською спільнотою у створенні індустрії здорового харчування?
По-перше, це вирішення ряду серйозних наукових проблем на основі результатів доказової медицини щодо ролі тих чи тих нутрієнтів у функціонуванні організму людини; це медико-біологічне обґрунтування компонентного складу нових продуктів. Принципово важливим є також вивчення механізмів, що визначають біологічну активність компонентів оздоровчих продуктів та умови їх вияву.
По-друге, це розв’язання великого комплексу наукових і технологічних проблем, пов’язаних із моделюванням нових харчових продуктів, підбором технологічних процесів, які забезпечують високу якість, ефективність і безпеку оздоровчих продуктів.
По-третє, слід розглядати харчування, особливо оздоровче, і з позицій соціальних проблем, щоб воно було доступним для будь-якого громадянина, забезпечуючи необхідні умови для здоров’я українців і розвитку нашого суспільства.
Четвертим складником, на який досі практично не звертали увагу, є емоційно-психологічна проблема, котра включає індивідуальні звички споживачів, їхні харчові уподобання, рівень культури харчування і які потрібно буде адаптувати до характеристик нових продуктів, формулювати необхідні уподобання, харчові компетенції, здійснювати просвітницьку місію шляхом розроблення спеціальних навчально-просвітницьких програм, передусім для шкільної та студентської молоді.
Таким чином, розроблення оздоровчих продуктів за принципами фармаконутриціології на основі сучасних знань про взаємопов’язану систему «людина – харчування – здоров’я» визначає основні напрями, стратегію і тактику подальшого виконання проєкту й може бути реалізованим лише об’єднаними зусиллями широкого кола фахівців: медиків, нутриціологів, технологів, біохіміків, виробничих структур тощо. Потрібно враховувати і ряд інших чинників – вимогою до таких продуктів є моделювання фізіологічних параметрів для попередження хвороб; планування і розроблення нових продуктів пов’язане з вимогами до їхньої безпеки, відповідності законодавчим і нормативно-правовим актам, а також стратегією просування на ринку та задоволенням потреб споживачів.
Отож, загальним підсумком конференції є чітко визначені пріоритети, за якими необхідно діяти, щоб поліпшити структуру харчування населення, а через неї – здоров’я української нації. Подальша реалізація концепції здорового харчування потребує вже сприяння законодавчих і виконавчих гілок влади, вдосконалення соціально-економічної бази в цьому напрямі.
