22 жовтня 2026 року в у межах VI Міжнародної науково-практичної конференції «Здорове харчування від дитинства до довголіття: комплексний підхід, стан та перспективи», що об’єднала науковців, представників харчової галузі, бізнесу та експертів у сфері здорового харчування, відбулася панельна дискусія «Крафтове виробництво і здорове харчування: точки дотику і перспективи ринку», яку модерувала доцентка кафедри технології м`яса і м’ясних продуктів, гарантка освітньо-наукової програми «Промислові та крафтові технології для HoReCa» Оксана Топчій.
Крафтовий – означає здоровий? Натуральний – завжди безпечний? А традиційний – обов’язково корисний? Саме ці запитання стали відправною точкою професійного діалогу, що об’єднав різні погляди на сучасне харчування – від нутриціології та фермерства до харчових технологій, крафтового хлібопечення й ресторанної гастрономії.
До панельної дискусії долучилися:
- Наталія Калиновська – нутриціологиня, дослідниця здорового харчування на українських традиціях, власниця Центру нутриціології Наталії Калиновської.
- Віта Цвик – заступниця голови фермерського господарства «ТЕТЯНА 2011», співвласниця ТМ «Зінка».
- Світлана Ельканова – директорка ТОВ «Lago».
- Ігор Лаврешин – хлібний сомельє, пекар-ремісник, готельєр, ресторатор, співвласник ресторанів «Природа» та LAVA.
- Майя Степова – рестораторка, співвласниця ресторану сучасної київської кухні «Глек».
- Наталія Складановська – співвласниця НВ ТОВ «Житомирбіопродукт».
У центрі обговорення – реальна харчова цінність крафтової продукції, якість локальної сировини, технологічні особливості виробництва, безпечність і відповідальність виробника. Окрему увагу приділили потенціалу традиційного українського харчування, сучасним підходам до хлібопечення та ферментації, ролі ресторанної гастрономії у популяризації локальних продуктів і зміні споживчих очікувань.
Дискусія ще раз засвідчила: крафтовість сама по собі не є гарантією користі, а натуральність не звільняє від вимог безпечності. Справжня цінність продукту формується завдяки якісній сировині, науково обґрунтованим технологіям, підтвердженій безпечності та довірі споживача.
Водночас український крафт має значний потенціал для розвитку продуктів оздоровчого спрямування, збереження гастрономічної спадщини та створення нових ринкових можливостей. Поєднання традицій із сучасними технологіями, співпраця науки, виробників і HoReCa, впровадження інновацій та формування культури усвідомленого споживання – саме ті напрями, які здатні посилити конкурентоспроможність української крафтової продукції.
Майбутнє українського крафту – у здатності зберігати автентичність, упроваджувати інновації та створювати продукти, цінність яких підтверджується не лише історією бренду, а й наукою та практикою.