Нещодавно на запрошення гарантки бакалаврської освітньої програми «Хімічна технологія» («Хімічні технології косметичних продуктів та харчових добавок»), к.т.н., доцентки Олени Подобій до студентів спеціальності 161 (G1) «Хімічні технології та інженерія» з гостьовою онлайн-лекцією «Практичне застосування кольорових інгредієнтів в косметиці» завітала стейкхолдерка, фахівчиня косметичної галузі України Ірина Роговська.
Ірина Роговська закінчила магістратуру університету у 2019 році за освітньою програмою «Хімічні технології харчових добавок та косметичних засобів» (спеціальність 161 «Хімічні технології та інженерія») і має понад вісім років професійного досвіду, зокрема працювала провідним хіміком-колористом ТОВ «ТКВ АСТРА-Косметик», вивчаючи кольорові речовини.
Лекторка розповіла про суть своєї роботи – розроблення кольорових палітр для декоративної косметики, створення у тісній співпраці з технологами стійких, безпечних і привабливих кольорових продуктів – помад, тіней для повік, рум’ян, тональних засобів тощо.
Коло обов'язків фахівця такого рівня включає вибір і поєднання пігментів для досягнення бажаного відтінку й ефекту (матового, сатинового, перламутрового тощо); розроблення стабільних формул, де колір зберігає властивості при зберіганні, нанесенні й взаємодії зі шкірою; адаптацію формул до різних типів шкіри і кольоротипів; тестування нових інгредієнтів і упровадження інновацій у кольоровій палітрі; роботу з нормативною документацією та відповідність стандартам безпеки.
Фахівчиня розглянула зі здобувачами освіти класифікацію забарвлюючих речовин, їх основні властивості, особливості використання та інновації.
Вона наголосила, на ряді чинників, які варто враховувати, обираючи пігмент:
- регуляторні норми – для того, щоб пігмент або барвник був придатним для використання в косметичному засобі, він повинен відповідати нормативним вимогам країни, де продукт буде реалізовуватися;
- фізичну та хімічну стабільність – кольорова добавка не повинна негативно взаємодіяти з іншими хімічними речовинами у формулі та/або упаковкою готової продукції. Також бажано, щоб вона була УФ-стабільною – не вигорала під дією сонячних променів або вигорала дуже повільно;
- кольорову палітру – підбір здійснюється відповідно до потреб виробництва, зазвичай обираються основні базові кольори;
- економічну частину – при виборі кольорової добавки важливо розуміти, як вона впливатиме на собівартість готового косметичного засобу. Готовий продукт повинен бути конкурентоспроможним на ринку.
Особливо зацікавили слухачів наведені приклади використання барвників у косметичних продуктах – кремах для обличчя і тіла; гелях для вмивання/душу та шампунях; масках для обличчя/волосся; зубних пастах.
Як досвідчена колористка, Ірина пояснила, що забарвлення хроматичних пігментів залежить від того, сполуки яких металів входять до їх складу та яке їх відсоткове співвідношення. Наприклад, жовті, червоні та коричневі неорганічні пігменти отримують на основі оксидів заліза; зелені – на основі з’єднань хрому, а сині та фіолетові – кобальту.
Окремо розглянули інкапсульовані пігменти, які є інноваційними забарвлюючими речовинами, що проявляються лише при нанесенні на шкіру. Інкапсульовані пігменти можна застосовувати у багатьох косметичних формулах, наприклад у BB-кремі, тональному кремі, бальзамі для губ тощо. Лекторка навела приклади використання пігментів у тональних засобах, тушах, рум’янах, пресованих тінях, лаках для нігтів.
Студенти зацікавилися також ефектними пігментами – спеціальними частинками, що додають декоративній косметиці візуальних ефектів: блиску, переливів і сяяння. Вони не просто надають колір, а створюють текстурні й оптичні ефекти, які змінюються залежно від освітлення або кута огляду. Такі багатошарові ефектні пігменти називаються хамелеонними (мультихромними) шиммерами.
Пігмент складається з пластинок боросилікату кальцію/натрію, покритих пігментом. Боросилікатна основа забезпечує найвищу прозорість і світлопроникність для створення максимального ефекту.
Гліттер зазвичай виготовляють з пластику, металевих порошків та акрилу. Останнім часом також стали популярними гліттери, які виготовляються з біорозкладаного матеріалу, такого як целюлоза або кукурудзяний крохмаль.
Наприкінці розглянули питання регулювання, що передбачає наявність косметичних продуктів з мікропластиком ще деякий час на ринку залежно від категорії.
Здобувачі освіти отримали багато цінної практичної інформації, яка стане їм у пригоді при подальшому опануванні профільних дисциплін, курсовому та дипломному проєктуванні. Плідний нетворкінг із успішною випускницею надихнув їх на активніше трансформування отриманих теоретичних знань у професійні компетентності.
Залучення стейкхолдерів до освітнього процесу сприяє практичній орієнтованості навчання й модернізації освітнього контенту, підвищує якість освіти відповідно до очікувань сучасного ринку праці.
Пишаємося нашими успішними, талановитими випускниками! Вдячні Ірині Роговській за змістовну лекцію!
Дякуємо нашим захисникам! Цінуємо їх внесок у підготовку фахівців для майбутнього України!
