А чи знаєте ви, що за історію розвитку людського суспільства споживання енергії з розрахунку на одну людину зросло більше ніж у 100 разів? Нині кожні 10-15 років світовий рівень споживання енергії практично подвоюється. Водночас запаси традиційних джерел енергії: нафти, вугілля, природного газу виснажуються, а спалювання викопних видів палива все більше забруднює довкілля, що викликає потребу отримувати енергію за допомогою екологічно чистих технологій. До того ж нинішні реалії доводять, наскільки небезпечним може бути залежність від недиверсифікованого джерела енергії, яке, знаходячись у власності країни-агресора, може стати серйозним аргументом злочинних політиків-шантажистів.
У той самий час щорічний приріст біомаси на Землі такий, що її енерговміст приблизно у 10 разів перевищує усю сьогоднішню потребу в енергії всіх жителів земної кулі. Дуже невелика частина всієї біомаси після перероблення (або без нього) служить їжею для людей і тварин, джерелом для виготовлення матеріалів і предметів або для одержання теплової енергії. Сільськогосподарські ж відходи щорічно поновлюються і є маловикористовуваним ресурсом. До того ж, біомасу вважають екологічно нейтральним біопаливом із відповідними економічними пільгами при її застосуванні в енергетиці.
Навколо виробництва біопалива продовжуються гострі дискусії у всьому світі. При цьому важливо зазначити, що учасники цієї дискусії активно розвивають біоенергетику, фінансують науково-дослідні програми і стимулюють розвиток ринку біопалива.
Отже, використання біомаси як джерела енергії та енергетичної сировини і розвиток біоенерготехнологій є нині одним із найактуальніших напрямів розвитку науки і техніки і тому нині в Україні, як і у всьому світі, приділяється все більше уваги підготовці висококласних фахівців у галузі технічної біоенергетики – специфічного напряму застосування біотехнології для вирішення енергетичних та екологічних проблем. Такі фахівці вже сьогодні є затребуваними на ринку праці, а у подальші роки попит на них тільки зростатиме і, судячи з реалій, у геометричній прогресії. Але вже нині на кафедрі біотехнології і мікробіології НУХТ у рамках освітньо-професійної програми «Біотехнології: фармацевтична, промислова, харчова, природоохоронна» підготовки бакалаврів та освітньо-професійної програми «Промислова біотехнологія» підготовки магістрів готують фахівців із природоохоронних біотехнологій, зокрема і біоенерготехнологій.
За такими фахівцями – майбутнє: сильна та енергонезалежна Україна!
