Днями в онлайн-форматі відбувся методичний семінар кафедри експертизи харчових продуктів, присвячений ролі штучного інтелекту (ШІ) у викладанні харчових технологій. Доповідь представив аспірант кафедри Сергій Якименко, який поділився досвідом, систематизованим за результатами низки профільних курсів і фахових заходів 2025-2026 років.
Доповідь було побудовано за трьома змістовими блоками. Перший блок історичного контексту «Де ми зараз?» окреслив сучасний стан технологій: від визначень ШІ у Wikipedia, EU AI Act та українській нормативній базі до короткої історії галузі і розмежування вузького, загального та суперінтелекту. Окрему увагу приділено трьом фундаментальним проблемам сучасного ШІ – ефекту «чорної скриньки», упередженості та дезінформації, зокрема галюцинаціям джерел і вигаданим посиланням, що становлять найбільший ризик саме у вузькопрофільних галузях.
Другий блок «ШІ в освіті» присвячено регулюванню технології на наднаціональному, національному та інституційному рівнях. Доповідач розглянув орієнтири UNESCO, OECD і Ради Європи, ризик-орієнтований підхід Європейського Союзу, за яким освіта віднесена до сфери високого ризику, а також рекомендаційний підхід України. Зокрема, рекомендаціями МОН і Мінцифри для викладачів і керівників закладів вищої освіти є:
• не забороняйте ШІ: сьогодні заборона генеративного ШІ в освіті рівносильна забороні свого часу калькуляторів і комп'ютерів;
• ознайомлюйте студентів із системами штучного інтелекту та розповідайте, у виконанні яких завдань їх можна використовувати;
• формуйте завдання для оцінювання, які студенти не зможуть «списати» у чатботах;
• замінюйте традиційні письмові навчальні завдання, як-от тести та реферати, на презентації, індивідуальні або групові проєкти, які вимагають творчого підходу й критичного мислення.
Наголошено на ключовій тезі: заклади освіти рухаються від питання «чи використовувати ШІ» до питання «як використовувати його доброчесно» через перепроєктування завдань, прозоре декларування використання інструментів і збереження відповідальності за людиною.
Третій блок «Застосування» мав практичне спрямування. Учасники розглянули порівняння сучасних мовних моделей, найпоширеніші проблеми роботи з ШІ за галузевими звітами, а також конкретні методи зменшення дефектів: техніку промптингу RACE (Role-Action-Context-Execute) та використання власної бази знань для підвищення надійності відповідей. Окремо було згадано можливості ШІ для харчової науки й технологій – від паралелей із проєктом AlphaFold до застосування за функціями викладача (підготовка матеріалів, віртуальні лабораторії, наукове керівництво з обов'язковою верифікацією).
Підсумковою тезою семінару стало усвідомлення ШІ як потужного асистента, що за правильної постановки задачі та розуміння інструменту здатний розвантажити викладача й дослідника, але не перебирає на себе відповідальності: експертна оцінка, перевірка джерел і фінальне рішення залишаються за людиною.
Захід став внеском у формування культури взаємодії з ШІ та спільного відкритого діалогу кафедри щодо відповідального впровадження штучного інтелекту в освітній і науковий процес.
