Новим шляхом

4 липня 2017

​«Навчання упродовж усього життя» – такий лейтмотив сучасної освітньої діяльності. Знаменно, що викладачі нашого вишу, маючи неабиякий науковий і педагогічний набуток за профілем своєї вищої освіти, не зупиняються на досягнутому, а прокладають нові шляхи у пізнання інших, часом якісно відмінних сфер науки. Не стала винятком і професор кафедри українознавства Наталія Науменко: перша випускниця Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», вона, цілком відповідно до потреб часу, у 2015 році вирішила отримати другу вищу освіту зі спеціальності «Англійська мова і література» – і не так давно, 12 червня цього року, у стінах Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова захистила дипломну роботу за темою «Формозмістові домінанти пісенної лірики Стінга».

Іншими словами – зробила вдалу (на 98 балів зі ста!) спробу розповісти, про що саме пише Стінг (Гордон Самнер, видатний англійський композитор і поет) та як він добирає словесні й музичні засоби, аби до свого багатющого художнього світу прилучити й українських слухачів.   

І це закономірно. Адже нині, у зв’язку з інтеграцією України в європейський часопростір, лише зараз стають об’єктами всебічного наукового дослідження знакові явища англійської культури, передусім пісенної. На сьогодні опубліковано низку робіт про творчість «The Beatles», «The Doors»; а віднедавна у періодиці, зокрема в газетах «Літературна Україна», «Україна молода», «Українська літературна газета» й інших, з’являються статті про поезію Боба Ділана – першого в історії пісняра-лауреата Нобелівської премії за 2016 рік.

Отже, Наталія Науменко також окреслила своє місце в цій науковій парадигмі, взявши до розгляду творчість Стінга, яка, за висловами сучасних музикознавців, нікого не може залишити байдужим. Яка перша асоціація з іменем Стінга? – переважно три-чотири назви пісень, насамперед «Englishman in New York», «Desert Rose», «Fields of Gold» і, очевидно, найчастіше згадувана – «Shape of My Heart». Мотив зі Стінга здатен награти «на слух» кожен студент нашого університету, котрий володіє бодай якимось музичним інструментом; хтось може наспівати хоча б куплет із приспівом, але мало хто знає, про що йдеться в піснях.    

У своїй дипломній роботі авторка дає відповідь на це запитання. Вона послідовно розглянула тексти вищезгаданих чотирьох і багатьох інших пісень Стінга: від змістових констант (тематики, проблематики, ідейної компоненти, які варіюються з альбому в альбом) через формотворчі елементи – строфіку, метрику, римування, жанрові домінанти, принципи формування образу оповідача – до синтезу всіх цих концептів у рамках інтеркультурного наповнення поезій. Не менш важливою стала та частина розвідки, у котрій ідеться про можливості застосування лірики Стінга у вивченні англійської мови, зокрема й у вищому навчальному закладі.

Із тексту роботи кристалізується постать філолога нового покоління, здатного творчо використати новітні методи наукового дослідження (притому не лише літературознавчого) та водночас шанобливо ставитися до першотворів, із кожним новим прослуховуванням або перечитуванням відкривати у них нові риси, що й відповідає принципові навчання упродовж усього життя.

Цілком безсумнівно, що у цій роботі Наталії Науменко стало у пригоді відвідання концертів Стінга у Києві 31 травня 2001-го та 7 липня 2011-го років: принцип «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» зумовив доцільність добору методів опрацювання творчого доробку співака. А знайомство з ключовими концептами теорії музики, винесене зі стін музичної школи та зі спілкування зі старшим братом – професійним барабанщиком дозволило авторці виявити себе неабияким музикознавцем, здатним увиразнити висновки з дослідження поетичного тексту Стінга елементами музичного інструментування та виконавського стилю митця.

«Поезія становить собою один із найцінніших дарів Духа людини, щоб утішити її в клопотах, понурості і в темноті матеріального існування». Ці слова відомого українського письменника Василя Барки бере собі за девіз Наталія, приділяючи чи не найбільшу увагу поетичній епосі кінця ХХ – початку ХХІ століть, її суперечностям та найвагомішим художнім здобуткам, одним із яких і є творчість Стінга.

Той, хто хоче чогось добитися, завжди здатен поставити перед собою реальну мету, повірити в успіх, не боятися труднощів і щодня, щохвилини наближати її досягнення. Таким для нас постає Стінг, який уже втретє готується навідати нашу країну у жовтні цього року; і його доречно бере за приклад Наталія Науменко – як людину, котра є втіленням принципу «навчатися упродовж усього життя». 

    СТРІЧКА НОВИН