Мова як світ світів

10 листопада 2017

По-різному може скластися погода у певні дні року. І липень буває холодним, і на початку листопада несподівано настає бабине літо… Саме таке потепління в душах і думках спостерігали учасники 12-ї Міжнародної наукової конференції «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур», яка відбулася 9 листопада 2017 року – в День української писемності та мови, котрий також є днем ушанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця.

Існує багато визначень, що таке мова. Вельми оригінальне і, вочевидь, найлаконічніше з них (винесене в заголовок нарису) започаткував іще 2005 року доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, а до того ж іще й видатний сучасний поет Анатолій Кирилович Мойсієнко. Обґрунтовує він свою формулу так: мова – це своєрідний світ світів, де парадигматика кожного окремого може бути розглянута на іманентному (внутрішньомовному) рівні; на рівні «мова – зовнішній світ»; осібно – мова на рівні художнього тексту.

Відтак мова постає незвичайним орнаментом барв, ліній, предметів і явищ, де кожна нова ланка випливає з усвідомлення попередньої, творення нового її образу, бачення, відчуття. Це – наче соняшник, який є прообразом унікального писанкового «безконечника».

Про це й розмірковували, дискутували, ділилися думками учасники конференції «Мова як світ світів» – представники різних наукових і освітніх установ Києва (серед яких – Інститут філології, Університет державної фіскальної служби України, Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова, НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського»), Переяслава-Хмельницького, Чернівців, Умані, Ніжина, Ізмаїла, Харкова, Кривого Рогу та Хмельницького, а також гості з Польщі, Білорусі та Словаччини. І це для багатьох присутніх на пленарному засіданні студентів стало джерелом знань про саму мову та її сутність, здобуттям перших навичок ведення дискусії, неоціненним уроком наукової етики.

В актовій залі Інституту філології зібралися чимало людей, не байдужих до рідної мови та її долі в новітніх реаліях. Серед них – доктори філологічних наук, професори Лідія Гнатюк, Жанна Колоїз, Оксана Ніка, Михайло Торчинський, Галина Наєнко, Анатолій Загнітко, Костянтин Мізін, Костянтин Голобородько, Надія Бойко. Вони представили широкому загалові низку доповідей, присвячених різним мовознавчим проблемам – «До історії ономастичних студій в Україні», «Концептосфера мовної особистості: динамічний аспект», «Моделювання мовної гри засобами словотворення», «Метамова лінгвопоетики в парадигмі трансдисциплінарного наукового знання», «Вербалізація емоційних станів персонажів у ідіолекті Михайла Коцюбинського» та інші.  

А загалом розмаїття тем – наче розмаїття барв бабиного літа! Сам Анатолій Кирилович, голова оргкомітету конференції, у своїх працях пропонує реципієнтам осмислити поетику не лише мови, а й цілого світу: кожна мить, кожне наше слово та дія мають бути «життєво привітальними», за висловом Миколи Жулинського. На думку самого доповідача –

… Добротою людською натомлений день

Приходить спочити до срібної ночі.

І вірш –

тільки віршем високим

повинен прийти до людей:

Очі в очі.

Це – високо цінований психологами «контакт очей», без якого неможливе повноцінне спілкування: у погляді передається почуття, енергія. Поет приходить до людей, аби відбувся емоційний діалог «очі в очі». 

Думку цю підхопила гостя з Польщі – доктор габілітований з Люблінського університету імені Марії Складовської-Кюрі, пані Любов Фроляк у доповіді «До питання про мову пісень польсько-українського пограниччя»: українські пісні Підляшшя. Виявляється, що доля окремої пісні – не менш складна, ніж доля людини: як автора, так і можливого виконавця цієї пісні. Усім відомі твори, зокрема «Ой чий то кінь стоїть…», цитувалися і білоруською, і польською мовами, та водночас лишалися українськими і за духом, і за буквою.

Не менш цікавою та пізнавальною для студентів-філологів стала доповідь наукового співробітника Центру досліджень білоруської культури, мови і літератури з Мінська Тимофія Авіліна, присвячена космонімам (назвам зірок та сузір’їв) народним і термінологічним. Хоча виголошена білоруською мовою, наукова розвідка пана Тимофія перетворилася на жвавий діалог із аудиторією, сповнений концептами астрономії та астрології, цитатами з архітворів українських і білоруських письменників.  

Авторові цього допису пощастило внести спокійну ноту у життя Інституту філології, нині таке ж бурхливе, як і в нашому «харчовому» університеті. Доповіддю «Про котів у віршах і не тільки». Всі ми – трохи киці і коти, як про те говорили й говорять автори численних писемних творів у різних літературах світу: Ш. Перро, брати Грімм, Л. Тік, Л. Керролл, К. Коллоді, М. Булгаков, О. Толстой, Е. Успенський, І. Франко, М. Вінграновський, В. Голобородько… Містичну загадку кота розгадати дуже складно, ба навіть і неможливо, про що писав свого часу Шарль Бодлер:

Сам поводир, суддя, натхненник…

Можливо, кіт цей чарівник?

Можливо, кіт цей домовик?

А може, цар у царстві темнім?..

Представників тваринного світу наділено здібностями до роздумів і переживань, події і людські психотипи в творі розкриваються через сприйняття тварини. При цьому тварини олюднюються так, що часом виявляються лише приводом для міркувань про людські проблеми і характери.

І неначе знаючи, що на конференції будуть присутні співробітники НУХТ, – викладач із Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Лариса Задояна підготувала та опублікувала статтю «Трикомпонентні терміни-словосполучення в українській термінології цукрових виробництв». Тим приємніше було побачити в мовознавчому часописі посилання на уже класичні технологічні праці наших професорів і наставників – Анатолія Українця, Любомира Хомічака, Миколи Прядка, Михайла Маслікова, Валентина Петренка, Володимира Павелка. Адже вони також прилучилися до творення «мови як світу світів», передусім – світу харчових технологій!

…Зупинімося лише на кількох доповідях, через брак часу та місця. Всі, кого цікавить класична й новітня поетична творчість, історія та теорія мови і літератури (та й термінологія інших наукових систем), зможуть ознайомитися з матеріалами читань у виданому до конференції збірнику наукових праць. А відтак – витворити своє бачення «мови як світу світів» та усвідомити своє місце в ньому.  

 

Наталія Науменко

професор кафедри гуманітарних дисциплін

    СТРІЧКА НОВИН