У студентів кафедри біотехнології і мікробіології, які виконують наукову роботу на базі Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного (ІМВ), практика починається не 1 вересня, а за чотири місяці до того, навесні, коли відкривається садовий сезон. Так, цього року, дві студентки магістратури другого року навчання Дар’я Гаврилкіна та Олена Коваленко ще в квітні сумлінно розпочали підготовчу роботу до практики на вегетаційному майданчику ІМВ.
Дар’я Гаврилкіна проходила практику у відділі загальної та ґрунтової мікробіології. Напрямком її роботи є створення комплексного мікробного препарату на основі продуцентів поверхнево-активних речовин, які також здатні до синтезу фітогормонів, необхідних для росту і розвитку рослин. Для цьогорічного вегетаційного досліду були обрані дві культури рослин – томати та перці, розсади яких перед висадкою витримували у культуральній рідині досліджуваних штамів-продуцентів. І все було б добре, якби можна було рослини залишити, приїхати у вересні і позбирати плоди! Але бур’яни самі себе не повиривають, помідори себе не підв’яжуть, а земля себе не поллє. Отже, протягом літа Дар’я приїжджала доглядати вже такі рідні теплиці. Під кінець літа - на початку вересня прийшов час збирати перші плоди. Проте, перш, ніж їх їсти, необхідно їх зважити та записати результати у таблицю. За словами дослідниці, овочі виявилися дуже смачні і абсолютно безпечні для здоров’я! Крім того, з першого ж дня практики у Дар’ї розпочалася робота над новим дослідом щодо інтенсифікації синтезу фітогормонів, результати якого також увійдуть до магістерського диплому. Отже, практика в Інституті мікробіології та вірусології виявилась насиченою, цікавою, науковою і… смачною!
Олені Коваленко проходити практику пощастило у лабораторії вірусів рослин. Оскільки на сьогодні вірусні інфекції рослин є доволі поширеним явищем, напрямком роботи були обрані дослідження впливу глікан-гліколіпідного комплексу на віруси рослин, із метою подальшого оздоровлення рослинного матеріалу. Для цьогорічного польового досліду практикантка взяла рослини культур квасолі та тютюну, які відповідно чутливі до вірусу звичайної мозаїки квасолі та вірусу тютюнової мозаїки. І поки всі поливали, сапали та чекали на врожай, Олена спостерігала, як на рослинах, заражених вірусом, при появі п’ятого та шостого листка з’являлися молоді листочки вже зовсім не схожі на попередні: пухирчасті, скручені, зморшкуваті (на квасолі), та мали мозаїчне забарвлення у вигляді світло-зелених плям повздовж жилок (на тютюні). Тож, сяючи від того, що процес зараження пройшов вдало, магістрантка відбирала зразки листків із чіткими симптомами та «тремтячими» руками вводила їх у культуру in vitro, додаючи до поживних середовищ досліджуваний комплекс. І вже після 4-5 тижнів очікування можна сміливо проводити ПЛР-аналіз отриманих калусних тканин та занотовувати результати, які в подальшому стануть основою магістерського диплому! Порада від Олени усім студентам-біотехнологам, нинішнім і майбутнім: «Цікавтесь всім тим, що вам трапляється на шляху, бо хто знає де ваші знання знадобляться!».
Студентки дякують своїм керівникам – Тетяні Пирог, Наталії Леоновій та Ангеліні Кириченко за таку чудову можливість займатися не лише теоретичною наукою, але й практичною! А ще, приєднуються до привітань всіх співробітників ІМВ із ювілеєм – 90-річчям від дня заснування Інституту!